Запали свічку пам'яті
- Перегляди: 490
В 1932–1933 роках керівництво Радянського Союзу, маючи намір знищити частину українців, офіційно заперечувало факт масової смертності в Україні від голоду та відмовилося від благодійної допомоги, що її пропонували країни світу, часто — за сприяння українців-емігрантів. В самому СРСР десятиліттями тривала заборона на пам’ять про жертв Голодомору — жодних публічних розмов, жодного вшанування пам’яті невинно вбитих.
Тільки із відновленням державної незалежності український народ зміг зірвати табу з теми Голодомору і пам’яті про 10,5 мільйонів своїх рідних, близьких, земляків, яких радянська влада жорстоко вбила в 1932–1933 роках. Силу цьому процесу дали люди, які, попри на офіційне замовчування з боку режиму, завжди пам’ятали, що зробили з українською нацією на початку 1930-х. А також завдяки українцям та всім, хто їх підтримував, тим, хто за межами СРСР зберігав пам’ять про Голодомор та передавав її своїм дітям від 1933 року до сьогодні.
В Україні церемонії вшанування пам’яті жертв Голодомору стали можливими лише з розпадом Радянського Союзу та відновленням державної незалежності України. З кінця 1980-х рр. завдяки діяльності активної громадськості вже у вересні 1990 року в багатьох регіонах України пройшли скорботні заходи та панахиди за вбитими в 1932–1933 роках українцями. 1990-ті роки в Україні ознаменувалися розгортанням дослідницької, пошукової, наукової, освітньої, культурної роботи, спрямованої на відновлення пам’яті про мільйони жертв Голодомору. З проголошенням незалежності у 1991 році до справи з вшанування пам`яті жертв злочину та відновлення історичної правди підключилася і держава.
В 1993 році Президент Леонід Кравчук підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні». Тоді ж було урочисто відкрито пам`ятний знак «Жертвам Голодомору 1932–1933 року» на Михайлівській площі у Києві, який довгий час, до появи Меморіалу жертв Голодомору, виконував функції місця вшанування пам’яті жертв геноциду. В 1998 році Указом Президента України Леоніда Кучми було встановлено щорічний національний пам’ятний День пам’яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада.
Напередодні цього дня учні 5-11 класів почепили на кофтинки та блузки квіточку незабудки, як символ пам'яті жертв голодомору. А також дізнались, що означає акція "Запали свічку пам'яті."
Учні 6-Д класу запалили свічку пам'яті, пом'янули хвилиною мовчання загиблих та слухали про те, як люди вижили. Допомагали в цьому розібратися Маровтій Г.І., вчитель історії, Бескід А.Л. та Кравець І.Б., бібліотекарі школи. А в початковій школі після перегляду короткометражного мультфільму "Голодний дух" учні з учителями створювали об'ємні аплікації "Колосок" та "Свіча пам'яті".
День Гідності та Свободи - 2021 рік
- Перегляди: 371
21 листопада в Україні відзначають як День Гідності та Свободи, адже саме в цей день вісім років тому розпочалася Революція, яка переродила українську націю.Цього дня люди вийшли на вулиці, щоб висловити свою позицію щодо дружби з Євросоюзом. Після рішення уряду про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС українці зібралися на майданах. Перша акція протесту розпочалася о 22:00. Тоді учасники мітингу нарахували близько півтори тисячі людей. Протестувальники використовували українську та європейську символіку й співали гімн України.
На вулиці вийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Згодом вони намагалися підійти до Адміністрації Президента, але прохід на вулицю Банкову був заблокований міліцією та посиленим загоном "Беркута". Протестувальники вирішили залишитися на ніч на Майдані. Цього ж дня небайдужі вийшли на Євромайдани також у Львові, Донецьку, Харкові, Ужгороді, Луцьку та інших містах.
Попереду на українців чекала найдовша зима в історії України – Революція Гідності. Попереду був розпач і біль за втратою життів Небесної Сотні. Українська нація тоді переродилася, згуртувалася, а головне – самоідентифікувалася.
Саме про ці події з історії сучасної України говорили учні 10 класу. Разом із вчителем історії, Клецко Ю.М., підготували та провели урок-реквієм "Вільні творити майбутнє." Розпочався урок з хвилини мовчання, пригадали хронологію подій, учні переглянули декілька документальних відео.
У фойє нашого закладу учні мали змогу записати плани на майбутнє у книзі "Вільні творити майбутнє", а на дошці записували асоціації до слів "гідність" та "свобода." А ось вихованці гуртка "Джура" разом із виховником Вачілею О.М. привітали усіх із Днем гідності та свободи віршем Віти Стронської "Моя Україна".
Диктант, марафон та LEGO - який день ми відзначали?
- Перегляди: 383
День української писемності та мови — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. На честь свята жителі нашої країни писали радіодиктант національної єдності. Текст читав український письменник Юрій Андрухович, а в методичній роботі над диктантом брала участь мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. Учні та педагоги нашого закладу також приєднались до написання ХХІ всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. А вже після завершення ділились враженнями від твору та його написання.
Учні 2-А класу, використовуючи частинки LEGO, склали словосполучення "Говори українською." Діти працювали із величезним задоволенням, адже конструктор улюблена іграшка в класі. Також Учні 5-9 класів взяли участь в Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика.
У фойє нашого закладу педагоги-організатори оформили фотозону. А біля неї проходив марафон віршів "Малюю словом." 16 учнів розповідали вірші, в яких розповідали про українську мову. За кількістю вподобайок на сторінці в мережі Fasebook буде визначено переможця цього марафону. Однак усіх ви можете почути в нашому відеоролику:
Урок-реквієм "Ваш подвиг не забудемо ніколи"
- Перегляди: 408
Учнями 10 класу та вчителем історії Клецко Ю.М. був проведений урок-реквієм "Ваш подвиг не забудемо ніколи".
Учні розповіли про традиції, за якими Україна відзначала 9 травня День Перемоги. Святкування за цим (пост)радянським зразком не відповідали історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям, призводили до ігнорування трагічних сторінок ІІ світової війни, закріплювали в свідомості культ війни. Результатом цього стало домінування історичних міфів, перманентне протистояння в суспільстві та посилення впливу Російської Федерації на громадське та політичне життя в Україні.
Завдяки Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.
Також, під час перегляду декількох відео, учні дізналися про величезні втрати українського народу під час Другої світової війни, послухали інтерв'ю з ветеранами, які побували на "фабриках смерті".
Та жаль, наша війна за велику перемогу ще не завершилась. З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух.... Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні. Учні й вчителі хвилиною мовчання вшанували загиблих під час Другої світової війни та АТО.
Пам'ять вічно жива!
Герої не вмирають!
Герої вічно живі!
У тиші урочистій до Пам’яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
У святому мовчанні над вічним вогнем
Схиляється наша Вітчизна.
Уклонимось тим, хто поліг у бою,
Хто покрив землю рідну собою.
Усім поіменно, хто впав у бою,
Хто відстояв нашу свободу.
Згадаємо всіх поіменно,
Серцем згадаємо своїм.
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.
День відповідальності
- Перегляди: 410
