Запали свічку пам'яті
- Перегляди: 810
В 1932–1933 роках керівництво Радянського Союзу, маючи намір знищити частину українців, офіційно заперечувало факт масової смертності в Україні від голоду та відмовилося від благодійної допомоги, що її пропонували країни світу, часто — за сприяння українців-емігрантів. В самому СРСР десятиліттями тривала заборона на пам’ять про жертв Голодомору — жодних публічних розмов, жодного вшанування пам’яті невинно вбитих.
Тільки із відновленням державної незалежності український народ зміг зірвати табу з теми Голодомору і пам’яті про 10,5 мільйонів своїх рідних, близьких, земляків, яких радянська влада жорстоко вбила в 1932–1933 роках. Силу цьому процесу дали люди, які, попри на офіційне замовчування з боку режиму, завжди пам’ятали, що зробили з українською нацією на початку 1930-х. А також завдяки українцям та всім, хто їх підтримував, тим, хто за межами СРСР зберігав пам’ять про Голодомор та передавав її своїм дітям від 1933 року до сьогодні.
В Україні церемонії вшанування пам’яті жертв Голодомору стали можливими лише з розпадом Радянського Союзу та відновленням державної незалежності України. З кінця 1980-х рр. завдяки діяльності активної громадськості вже у вересні 1990 року в багатьох регіонах України пройшли скорботні заходи та панахиди за вбитими в 1932–1933 роках українцями. 1990-ті роки в Україні ознаменувалися розгортанням дослідницької, пошукової, наукової, освітньої, культурної роботи, спрямованої на відновлення пам’яті про мільйони жертв Голодомору. З проголошенням незалежності у 1991 році до справи з вшанування пам`яті жертв злочину та відновлення історичної правди підключилася і держава.
В 1993 році Президент Леонід Кравчук підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні». Тоді ж було урочисто відкрито пам`ятний знак «Жертвам Голодомору 1932–1933 року» на Михайлівській площі у Києві, який довгий час, до появи Меморіалу жертв Голодомору, виконував функції місця вшанування пам’яті жертв геноциду. В 1998 році Указом Президента України Леоніда Кучми було встановлено щорічний національний пам’ятний День пам’яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада.
Напередодні цього дня учні 5-11 класів почепили на кофтинки та блузки квіточку незабудки, як символ пам'яті жертв голодомору. А також дізнались, що означає акція "Запали свічку пам'яті."
Учні 6-Д класу запалили свічку пам'яті, пом'янули хвилиною мовчання загиблих та слухали про те, як люди вижили. Допомагали в цьому розібратися Маровтій Г.І., вчитель історії, Бескід А.Л. та Кравець І.Б., бібліотекарі школи. А в початковій школі після перегляду короткометражного мультфільму "Голодний дух" учні з учителями створювали об'ємні аплікації "Колосок" та "Свіча пам'яті".
Нумо, хлопці та дівчата!
- Перегляди: 852
День захисника та захисниці України - 2022
- Перегляди: 778
Сьогодні вчителі багато говорили про свята, які відзначають 14 жовтня. А це і День захисника і захисниці України, День козацтва, 80 років від створення УПА та християни святкують Покрови Пресвятої Богородиці. Вчителі, а в старших класах вже й діти, пояснювали значення сьогоднішніх свят, історію виникнення. Багато говорили й про цінності, за які борються наші захисники. Учні 5-Г класу, разом з класним керівником Рац Т.О. вітають усіх!
Мир - маленьке слово із величезним значенням
- Перегляди: 649
День української мови та писемності - 2022
- Перегляди: 561
Вишиванка та українська мова - це те, з чим найбільше асоціюється наш народ. 9 листопада учні та педагоги одягли вишиванки та протягом дня багато уваги приділили українській мові. І повірте, не тільки вчителі української мови та літератури, а й ті, які викладають інші предмети.
Сьогодні в Україні та за її межами усі охочі долучились до радіодиктанту національної єдності. Цьогоріч авторкою тексту було Ірина Цілик, українська письменниця і режисерка, членкиня Українського ПЕНу, а читала - Ада Роговцева, народна артистка, Герой України.
Традиційно вчителі, які мають вільний час, та учні 10-А класу разом із класною керівницею долучились до написання диктанту. Після написання усі ділились враженнями від тексту, аналізували та обговорювали можливі помилки або ж речення, в яких можна поставити не той розділовий знак. Дехто планує відправити написаний текст на перевірку, але більшість чекатиме оприлюднення і перевірить самостійно.
Учні початкової школи теж писали диктант. Щоправда, він відрізнявся складністю відповідно до знань учнів. Також багато говорили про мову та її значення, розмальовували малюнки, створювали буклети про українську мову та грали вікторину, питання якої теж стосувались солов'їної. А ще розповідали вірші та співали пісні.
Учні 10-А класу, одразу після написання радіодиктанту, мали змогу перевірити й покращити свої знання з української мови, зігравши в освітньо-розіажальну гру "Солов'їне шоу", яка є аналогом освітньо-розважального шоу, що транслюється на YouTube-каналі
Дві команди змагались у 3 раундах.
У 1 раунді кожна команда відповідала на однакову кількість запитань, даючи короткі відповіді, обираючи правильний варіант.
У 2 раунді один представник з команди відповідав на запитання протягом однієї хвилини.
У 3 раунді команди на швидкість з'ясовували значення фразеологізмів, відтворювали прислів'я, упізнавали письменників за портретами й образами-асоціаціями, слухали пісні на вірші українських поетів й пригадували прізвища митців слова.
Хлопці і дівчата зіграли чудово! У медіатеці панувала атмосфера українськості, знань, щирості, радості й сміху.
Перемогла українська мова!
І на завершення учні прослухали поезію Юрія Іздрика "Молитва" в авторському виконанні й надихалися красою України, переглядаючи відеороботу Назара Дороша "What is Ukraine?
До Дня української мови та писемності класний керівник та батьки учнів 2-А класу організували пізнавальну екскурсію. Діти ходили на знайомство з обласною дитячою бібліотекою. Бібліотекарі провели для маленьких гостей оглядову екскурсію, розповіли про книги, які є в бібліотеці. У вигляді театральної інтерактивної вистави розказали діткам як треба поводитися з книгами в бібліотеці та вдома. Було надзвичайно цікаво!
Експозиційний простір "Українська мова на Закарпатті у ХХ столітті" - проєкт, започаткований ЗІППО у рамках Меморандуму про співпрацю, який підписаний між Уповноваженим із захисту державної мови Т. Кременем і директором ЗІППО Я. Сивохопом, продовжує свою роботу. Сьогодні, 9 листопада, учні 9-их класів мали змогу ознайомитися із книжковими цікавинками. Учителька української мови
Василина Сугоняк продемонструвала учням сучасний словник української мови Тараса Берези, Ірини Зубрицької, Юрка Зеленого "Мова - не калька", який фіксує понад 20 000 найпроблемніших слів. Учні почули самобутні українські слова, які звільняють мову від суржику й невмотивованих запозичень.
Ще сьогодні стартує ХХІІІ Міжнародний конкурс з української мови ім. Петра Яцика. Тож усі бажаючі могли узяти участь в першому з чотирьох етапів цього цікавого конкурсу.
Тож вітаємо усіх з Днем української мови та писемності!