Наближається час новорічних і різдвяних свят. Це найулюбленіші і найочікуваніші дні переважної більшості людей, адже вони наповнені радістю, веселощами, атмосферою новорічно-різдвяного чуда, яким наче просякло повітря, ну і звісно ж подарунками... В такий час слід пам"ятати про одиноких та безпомічних людей, які з тих чи інших причин змушені доживати свого віку на самотині. Через свою немічність і кволість більшість із них замкнені в чотирьох стінах, позбавлені будь-якого спілкування з оточуючим світом. А під Новий рік звичайно ж всі очікують на маленьке чудо. Саме тому, цей тиждень в ліцеї "Лідер" проводиться під гаслом "Добра справа - кожен день". Впродовж п"яти днів наші маленькі добродійники відвідають підопічних Ужгородського територіального центру, які проводять старість самотньо, в своїх помешканнях. 

ДЕНЬ 1. 

     Разом з учнями 5-В класу ми відвідали пані Олену. Привітали стареньку з прийдешніми святами, подарували невеличкий продуктовий набір, бо на нинішню пенсію сильно не розгуляєшся. Бабусі 88 років, вона через свою безпомічність з квартири не виходить, всі необхідні речі, харчі та ліки їй купує соціальна працівниця, яка навідує стареньку два рази на тиждень. Бабуся сліпа, а ще вона майже не встає з ліжка. Нам важко уявити собі таке існування, але це реалії з життя. Та найстрашніше те, що вона самотня, її два сини рано покинули цей світ. З рідні лишився тільки онук, але й той давним-давно виїхав за кордон на заробітки. Діти допомогли соціальній працівниці прибрати в тісній квартирі. За смачним чаєм бабуся розповідала про свою молодість. У минулому вона працювала медсестрою, допомагала людям. Зараз допомоги потребує вона сама...Надзвичайно сумна історія. Можливо, Господь і посилає нам, здоровим, щасливим, зустрічі з такими людьми, щоб ми вміли цінувати те, що маємо.

ДЕНЬ 2.

       З учнями 7-А класу ми завітали в гості до ветерана Другої світової війни Арсентія Васильовича. Діти привітали дідуся з прийдешніми святами, побажали міцного здоров"я й життєвих сил, подарували невеличкий продуктовий набір. Щастя світилося в очах старенького, дідусю було дуже приємно, що його навідали, що за нього не забули. Він розповідав дітям про страшні реалії війни, які не вичитаєш в підручниках з історії. Показав почесні нагороди , які здобув за роки війни. Учні уважно слухали й із цікавістю розглядали дідусеві скарби. Арсентій Васильович живе сам, його нікому доглядати. Єдиний син призвичаївся до спиртного, час від часу він навідується в гості до старого батька, але не для того щоб поцікавитися його справами, а для того, щоб видурити гроші на спиртне. Не секрет, що дуже багато стареньких людей при живих дітях залишаються одинокими, покинутими, забутими. Але коли чуєш такі історії, то хочеться плакати від суму.

ДЕНЬ 3.

    Разом з учнями 10-го класу ми відвідали підопічну Ужгородського територіального центру бабусю Марію. Старенькій 89 років, впродовж яких доля посилала їй чимало випробувань. Вона пережила Голодомор 1932-1933 рр., що забрав від неї батька й двох сестер. А за часів Другої світової війни допомагала партизанам боронити рідний край. Дітей і онуків у старенької немає, тому доглядати за нею нікому. Вона щиро раділа нашому візиту та дякувала за принесені подаруночки.  Від cтарості не можна ні втекти, ні відкупитися. Але одна річ, жити на схилі літ поруч з рідними, люблячими людьми і зовсім інша – самому у чотирьох стінах. Тож коли поруч з вами живуть старенькі самотні бабуся чи дідусь, знайдіть трішки часу, щоб поговорити з ними, розпитати про здоров’я, розказати якусь втішну новину, можна завітати до них з печивом і разом випити чаю. У вас це забере півгодини часу, а їм додасть сили жити далі, бо найстрашніше відчуття – усвідомлювати, що ти самотній, усіма забутий, нікому не потрібний.

ДЕНЬ 4.

    З учнями 7-В класу ми завітали в гості до колишньої вчительки Маргарити Михайлівни. Діти привітали її з новорічними святами та побажали міцного здоров"я. Старенька щиро зраділа дітям, подякувала за вручені їй подаруночки й теплі побажання. Бабусі вже 86 років, хоч все її життя й робота пов"язані з дітьми, своїх власних доля їй не послала. Саме тому, старенька в свої роки залишилася самотньою, чоловік теж давно помер. Вона дуже зраділа нашому візиту, адже гості до її хати приходять вкрай рідко.

ДЕНЬ 5.

    Наш невеличкий благодійний проект дійшов до завершення. Цього разу з учнями 7-Б класу ми завітали в гості до подружньої пари Олени Іванівни та Олексія Петровича Німченків. Старенькі – ветерани війни, доля покинула їх на призволяще, не залишивши поруч себе нікого з рідних та близьких. Діти та онуки давним-давно пороз’їжджалися за кордон.  Олексій Петрович у свої 93 роки з ліжка практично не підводиться. Йому допомагає дружина, хоч і сама вона скаржиться на болячки та хворі ноги. Єдиною розрадою бабусі Олени є вишивання, але й тої справи прикладається вона все рідше й рідше  через слабкий зір.  Старенькі раділи приїзду дітей, сльози вдячності виступили на їхніх очах. Вони просили не забувати їх і частіше приїжджати.Допомога людям похилого віку повинна полягати, в першу чергу, у моральній підтримці. Просте щире спілкування, терпіння, співпереживання для них важливіше за будь подарунків. Багатьом людям таку підтримку забезпечують їх рідні. Але як бути з тими, хто залишилися одні, наодинці зі своїми проблемами, хворобами, злиднями? Вони прожили своє життя заради майбутніх поколінь, і заслужили нашу повагу і  підтримку. Повага до людей похилого віку - один із принципів людяності та моралі. Тому дуже важливо не відвертатися від їхніх проблем, а цілком підтримувати і допомагати.Адже  від нас потрібно зовсім небагато - бути трішки добрішими, допомагати, підтримувати і знати, що комусь завдяки нашій підтримці стало трохи легше жити. Це просто, але дуже важливо!

    P.S. Після закінчення нашого благодійного проекту "Добра справа - кожен день" ми отримали листа подяки від підопічної Ужгородського територіального центру Ткач Маргарити Михайлівни, в оселю якої ми теж завітали.  Щиро вдячні їй за теплі слова  на свою адресу, це для  нас найбільша радість і похвала. Обіцяємо, що це не остання наша акція, ми й надалі будемо організовувати подібні заходи, адже в такі часи слід допомагати один одному.  Внизу додаємо посилання на лист.

 https://drive.google.com/open?id=19S0gCj1qy4BH3omXwyf1AukFQ-fDBpEL

https://drive.google.com/open?id=15KPBLEecqKSNvk5eTdECNLYR4nRhbdp9