Соціальний педагог -

Антонова Марія Сергіївна

 

         Напрями роботи соціального педагога:

  • здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;
  • приймає участь в організації безкоштовного харчування учнів з малозабезпечених родин та учнів інших пільгових категорій;
  • бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; дитячої злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;
  • допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей дітей та підлітків, сприяє участі учнів у суспільно-корисній, волонтерській діяльності;
  • проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах);
  • є посередником між школою, сім'єю, державними установами по захисту прав дітей та громадськістю; бере участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей і підлітків.

Для батьків:

     Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженнї впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. У школі він є громадським інспектором з охорони дитинства.

Для учнів:


У яких випадках звертатися до соціального педагога?

  • якщо у твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим;
  • якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації;
  • якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків;
  • і просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє...

Як педагог(-иня) може виявити домашнє насильство над дитиною в умовах дистанційного навчання?

Якщо під час проведення онлайн занять педагог(-иня), бачить або чує, що:

Батьки або інші члени сім’ї:

✔ застосовують до дитини штовхання, хапання, ляпаси; побиття, стусани, укуси;

викручування рук; смикання волосся; словесні образи, погрози, приниження; крики; залякування тощо.

✔ перешкоджають у спілкуванні з однолітками;

✔ перешкоджають участі дитини в онлайн занятті;

✔ псують навмисно улюблені іграшки, особисті речі;

✔ не годують;

✔ примушують виконувати непосильну для дитини роботу; змушують виконувати роботу замість відвідування онлайн занять;

✔ сваряться, б’ються між собою;

✔ тощо.

Дитина:

✔ скаржиться на вище перелічені прояви до неї зі сторони батьків або інших членів сім’ї, родичів;

✔ проявляє протягом одного або декількох занять різку зміну звичної для неї поведінки;

✔ уникає контактів з однолітками та педагогами, не виходить на зв’язок або  змінився стиль спілкування;

✔ проявляє страх перед появою батьків, інших членів сім’ї;

✔ проявляє насильство, агресивну поведінку до інших;

✔ має тілесні ушкодження, синці, намагається приховати травми та обставини їх отримання під час онлайн спілкування;

✔ заплакана, замкнута, тривожна, боязка, відмовляється вмикати камеру та мікрофон;

✔ має поганий вигляд, скаржиться на погане самопочуття;

✔ проявляє втрату інтересу до навчання та іншої діяльності;

✔ інші незвичні для віку дитини фізичні ознаки (видимі та невидимі), а також

психологічні і поведінкові прояви, які можуть свідчити про насильство щодо дитини тощо.

Ці прояви у поведінці та видимі ознаки можуть сигналізувати, що дитина потерпає від будь-якої з форм насильства або є загроза вчинення насильства.

Даний список не є вичерпним, але багато з цих ознак є специфічними для ситуації, пов’язаної з насильством. Однак, якщо видно ці ознаки, педагогу(-ині) спільно з психологом закладу освіти необхідно з’ясувати їх причини – довірливо і конфіденційно поспілкуватися з учнем/ученицею, його/її батьками, друзями і зробити це максимально тактовно, щоб своїми діями не погіршити його/її стан, не нанести додаткову травму.

Алгоритми реагування педагогічних працівників та перенаправлення дітей, постраждалих від насильства під час освітнього процесу в умовах дистанційного навчання

 

В рамках проєкту «Протидія та реагування на випадки насильства над дітьми в умовах дистанційного навчання в період поширення коронавірусної інфекції COVID-19 та заходів уряду по подоланню COVID-19 в Україні», який здійснюється ГО «Ла Страда-Україна» та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).

© ГО "Ла Страда - Україна". Авторський колектив: Андрєєнкова Вероніка, Бондар Валерія, Войцях Тетяна, Харьківська Тетяна,Чернець Катерина


Профілактика булінгу

  Протягом вересня Антонова Марія Сергіївна, соціальний педагог закладу, провела бесіди з учнями 6-7-их класів. За основу взяла ролики із сайту "Всеосвіта", де Нік Вуйчич розповідає про булінг по відношенню до нього. Також він поділився думками щодо цього та як варто реагувати на булінг. Марія Сергіївна пояснила учням хто може стати учасником булінгу, адже це не тільки булер та його жертва.

  


Корисні поради від соціального педагога

     Підлітки часто бувають схильні до девіантної поведінки, правопорушень. Якщо не звертати на це уваги, то недалеко й до злочину.  Батькам слід бути уважними, терплячими, розуміючими. Допоможіть своїй дитині!

 Рекомендації батькам

  • Батьки, частіше складайте компанію своїм дітям – підлітки хочуть, щоб батьки цікавилися ними, допомагали їм, приділяли їм час, щоб батьки вислуховували і розуміли їх, щоб з батьком можна було спілкуватися.
  • Приймайте своїх дітей такими, якими вони є.
  • Довіряйте дітям – підлітки хочуть, щоб батьки їм довіряли.
  • Ставтеся до підлітків, як до самостійних дорослих людей і не заважайте їм стверджувати свою особистість і незалежність. Краще допоможіть їм в цьому.
  • Менше конфліктуйте – високий рівень внутрішньо сімейних конфліктів згубно позначається на згуртованості родини і розвитку підлітка.
  • Деякі підлітки відчувають відчуженість від родини, друзів, школи. Вони випадають із загального потоку життя і виражають свої почуття за допомогою зухвалої поведінки, втечі з дому, правопорушень.
  • Діти, які відчувають утиски, одержують не тільки фізичні, а й глибокі емоційні травми – від спрямованої проти них злості й люті. Ставтеся до дітей справедливо, без фізичного покарання і лайки.
  • Основним заходом щодо запобігання правопорушень неповнолітніх є поліпшення і зміцнення виховної роботи.

Правопорушення - це неправомірне (протиправне) суспільно-шкідливе винне діяння (дія чи бездіяльність) особи, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності.

Дія — активне невиконання законних вимог, а також порушення встановленої нормами права заборони (наприклад, порушення правил полювання).

Бездіяльність — пасивне невиконання передбачених законодавчими й нормативними актами обов'язків.

Злочин — злодіяння, злий вчинок з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому. Людину, яка чинить злочин, називають «злочинець».

Девіантна поведінка (відхилена поведінка) — поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.

Адиктивна поведінка — порушення поведінки, що виникає в результаті зловживання різними речовинами, що змінюють психічний стан людини, включаючи алкоголь і тютюн, до того моменту, коли фіксується факт психічної і фізичної залежності. У класифікацію нехімічних адикцій увійшла також Інтернет-залежність.

Делінквентна поведінка – анти суспільна протиправна поведінка індивіда, яка виявляється в його вчинках (діях чи бездіяльності), що наносять шкоду як окремими громадянам, так і суспільству в цілому. Сюди відносяться: порушення правил дорожнього руху, дрібне хуліганство, розпивання спиртних напоїв у заборонених місцях, поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і моральність соціуму; доведення до стану сп'яніння неповнолітньої особи; заняття проституцією; розповсюдження порнографічних матеріалів.

Види  відповідальності неповнолітніх

  1. Цивільна відповідальність неповнолітніх. Згідно ст. 1178 ЦК України за заподіяну шкоду особами, що не досягли 14 років несуть відповідальність їхні батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні та інші установи, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їх вини. І мати, і батько відповідають за малолітніх за принципом рівної дольової відповідальності. Вони несуть відповідальність за неналежне виконання своїх батьківських прав та обов’язків, які закріплені в Сімейному кодексі України, опікуни, усиновлювачі несуть аналогічну відповідальність.
  2. Адміністративна відповідальність неповнолітніх. Адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного порушення 16-річного віку. До осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративне правопорушення застосовуються заходи впливу: 1) зобов’язання публічно попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам чи педагогічного, трудового колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
  3. Кримінальна відповідальність неповнолітніх. Чинне законодавство передбачає, що кримінальній відповідальності та покаранню підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилось 16 років (ст. 22 КК України). Лише за деякі злочини, спеціально вказані в законі, кримінальна відповідальність може настати з 14 років.

Зараз ми з вами знаходимось у незвичній ситуації, у зв’язку з карантином. Діти проводять багато часу в  мережі Інтернет і на жаль батьки не завжди мають можливість перевірити чим саме займається дитина онлайн. Посібник для батьків у доступній формі містить необхідну інформацію та поради, які будуть корисні батькам для сприяння позитивному використанню дітьми цифрових технологій.

      Також представлені поради Як допомогти дитині безпечно користуватись Інтернетом.

Як допомогти дитині безпечно користуватись Інтернетом: ідеї для батьків

 

 

 

 

Напишіть нам